ВС_КГС: договір купівлі-продажу майна за результатами електронних торгів не може визнаватись недійсним у разі якщо він є неукладеним

Звертаючись з позовом про визнання недійсними електронних торгів та їх результатів, стягнення гарантійного внеску, Товариство з обмеженою відповідальністю обґрунтувало позовні вимоги тим, що торги були проведені з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про виконавче провадження», Порядку реалізації арештованого майна, оскільки відповідачем 2 - відділом примусового виконання рішень не було внесено до системи всієї інформації про майно, а відповідачем 1 - державним підприємством «Сетам» приховано технічний стан майна, а також зазначено, про невідповідність ринкової вартості лотів і відсутності дійсного звіту про оцінку майна.

Скасувавши рішення господарського суду першої інстанції та відмовивши у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що договір купівлі-продажу майна на прилюдних торгах є неукладеним, оскільки позивачем нездійсненний повний розрахунок за придбане майно у строк, передбачений розділом Х Порядку реалізації арештованого майна.

Так, стаття 650 ЦК України закріплює такий спосіб реалізації майна, як укладення договорів на біржах, аукціонах (торгах), конкурсах, та відсилає до інших нормативних актів, якими повинні встановлюватись особливості укладення цих договорів. До цього зводиться і норма ч. 4 ст. 656 ЦК України, згідно з якою до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Порядок і особливості продажу арештованого майна на електронних торгах визначений Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016.

Згідно з п. 4 розділу Х Порядку після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної виконавчої служби акт виконавець видає або надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження.

Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством (п. 8 розділу Х Порядку).

Отже, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на торгах, яка полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на торгах, тобто є правочином.

При цьому, в п. 1 розділу ХІ Порядку міститься перелік умов, згідно з якими прилюдні торги вважаються такими, що не відбулись, зокрема, у разі: відсутності учасників електронних торгів; несплати всіма учасниками, що надали цінові пропозиції й поетапно були визначені переможцями електронних торгів, належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 розділу X цього Порядку; ненадходження від жодного учасника цінової пропозиції.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду погодився з висновками суду апеляційної інстанції, зазначивши, зокрема, що неукладений договір не може бути визнаний недійсним.

З повним текстом постанови ВС КГС у справі № 910/8052/17 від 24.01.2018 можливо ознайомитись за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71773173