22 жовтня 2014 року Вищий господарський суд України провів "круглий стіл" на тему: "Судова реформа в Україні - стан і перспективи: забезпечення належного доступу до правосуддя, ефективність судового захисту, підвищення авторитету судової влади та довіри г

 22 жовтня 2014 року Вищий господарський суд України провів "круглий стіл" на тему: "Судова реформа в Україні - стан і перспективи: забезпечення належного доступу до правосуддя, ефективність судового захисту, підвищення авторитету судової влади та довіри громадян".

За результатами «круглого столу» від 22 жовтня 2014 року  на тему: «Судова реформа в Україні - стан і перспективи: забезпечення належного доступу до правосуддя ефективність судового захисту , підвищення  авторитету судової влади та довіри громадян», напрацьована членами редакційної групи у складі:

Беляневич О.А. – доктора юридичних наук, професора, головного наукового співробітника Наукового-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака НаПрН України;

Демченка С.Ф. – доктора юридичних наук, заслуженого юриста України;

Муравйова С.В. - судді, секретаря судової палати Вищого адміністративного суду України;

Соломахи Л.І.- члена Ради суддів України, судді Апеляційного суду Донецької області;

Щербина В.С.- доктора юридичних наук,  професора, академіка НАПрН України, завідувача кафедри господарського права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, заслуженого юриста України.

 Учасники « круглого столу»,  обговоривши стан і зміст судової реформи в Україні та політико-правові чинники, що називають на неї, вважають необхідним:

1.                Наголосити на важливості проведення судової реформи в Україні, орієнтованої на європейські стандарти, з урахуванням пропозицій суддівського корпусу, науковців, експертів, громадськості. Водночас потрібно зберегти позитивні здобутки попередніх етапів судової реформи, не допустити дестабілізації судової системи та зміни усталеної судової практики. Реформування судової системи України має орієнтуватися  на довгострокові перспективи.

2.                Звернути увагу на відсутність узгоджених пропозицій щодо зміни існуючої судової системи, що свідчить про необхідність подальшого фахового та відкритого обговорення оптимальної моделі системи національних судів,  а також визначення єдиної концепції реформування відповідно до вимог правової демократичної держави і громадянського суспільства.

3.                Наголосити  на тому, що побудова системи судів загальної юрисдикції за принципом їх спеціалізації є найбільш прогресивною формою організації діяльності судів, яка створює належні передумови для їх ефективної роботи, надає додаткові гарантії справедливого правосуддя. Враховуючи, що в світовій практиці спеціалізація судів розцінюється як спосіб підвищення якості правосуддя, його доступності та дієвості судової системи, підкреслити, що відмова від конституційного принципу спеціалізації судів є поверненням в минуле.

4.                Відзначити відсутність підтримки ідеї ліквідації господарських судів, які за часи їх функціонування зарекомендували себе як ланка, що найбільше відповідає принципам професійного судочинства. Існування системи судів господарської юрисдикції забезпечує оперативність захисту прав і законних інтересів суб’єктів господарювання з огляду на особливості процесуального порядку вирішення спорів. що виникають у сфері господарської діяльності.

5.                Зауважити, що критика, яка лунає сьогодні системи і, зокрема, господарських судів, стосується не судової системи загалом  а  певних представників суддівського корпусу, конкретних фактів і обставин їх діяльності. Констатувати, що факти, які дискредитують судову владу та ефективність всієї судової системи, потребують детального вивчення та вжиття заходів для їх усунення і запобігання в майбутньому.

6.                Вказати на нагальність вдосконалення інституту дисциплінарної відповідальності суддів та забезпечення невідворотності покарання за вчинені правопорушення з метою підвищення рівня довіри громадськості до судів. Серед складових інституту відповідальності суддів потребує перегляд та розширення перелік дисциплінарних стягнень, які можуть бути застосовані до судді, що дозволить враховувати характер і обставини вчиненого проступку, особу судді.

7.                Відновити інститут кваліфікаційних класів суддів з визначенням прозорої процедури їх присвоєння з метою уникнення суб’єктивізму в прийнятті таких рішень та запобігання корупційним ризикам.

8.                Визнати необґрунтованою, особливо небезпечною і такою, що не відповідає цілям підвищення ефективності судочинства, ідею уніфікації цивільного і господарського судочинства, у тому числі норм Цивільного процесуального і Господарського процесуального кодексів України.

9.                Підкреслити нагальну порубу в удосконаленні господарського процесуального законодавства шляхом прийняття нового Господарського процесуального кодексу України , який на засадах верховенства права забезпечить реалізацію права суб’єктів господарювання на справедливий суд.

10.           Чітко сформулювати і відновити принцип арбітрування в господарському процесі, принцип медіації, принцип справедливості економічних відносин, верховенства права, зокрема, в господарському судочинстві.

11.           визначити суть поняття «розумні строки в економічному судочинстві» з урахуванням строків розгляду справи та виконанням судового рішення.