Олег Подцерковний, д.ю.н., професор, член-кор. НАПрН України
Ідея щодо ліквідації спеціалізованих господарських судів під час реформування судової системи не може жодним чином призвести до підвищення якості винесення судових рішень, але точно погіршить стан захисту прав суб'єктів господарювання. Економічне життя не спрощується, а ускладнюється. Це вимагає спеціальних знань та процедур, орієнтованих на оперативний розгляд справ, адже капітали потребують швидкого обігу та роботи із ними фахівців.
У розвинутих країнах повсюдно зберігається та поглиблюється спеціалізація комерційних судів. Це стосується Франції, Бельгії, Португалії, Іспанії, Ісландії, Ірландії, Австрії (у Відні), Данії (у Копенгагені), окремих кантонів Швейцарії, Хорватії. Досвід утворення комерційних судів швидко поширюється у США - в даний час 12 штатів - Флорида, Джорджія, Іллінойс, Меріленд, Массачусетс, Невада, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Північна Кароліна, Оклахома, Пенсільванія і Род-Айленд мають комерційні суди в містах або на рівні штату. В Англії комерційний суд має свої відділення у Лондоні, Ліверпулі і Манчестері. Тобто, хоча в окремих країнах комерційні суди утворені лише у великих містах чи провідних регіонах, але загальна тенденція до поглиблення спеціалізації зберігається.
Така поширеність системи спеціалізованого економічного судочинства у світі обумовлюється потребами розвитку економіки та окремою увагою держав до стимулювання оперативного та фахового вирішення комерційних спорів. По суті, йдеться про створення юрисдикційної інфраструктури, яка полегшує ведення бізнесу. Це економічне правосуддя може ґрунтуватися на спеціальній компетенції щодо господарських спорів загалом або стосуватися однієї чи кількох категорій економічних справ.
Невипадково у жодній розвинутій країні світу протягом останніх десятиліть не відбулося ліквідації спеціалізованих комерційних судів. Лише у Російської Федерації на початку цього року було ліквідовано Вищий арбітражний суд, що легко пояснити посиленням тоталітарних тенденцій та централізацією влади у цій країні. Але це не може служити взірцем для України. Скоріше, навпаки - це дороговказ, яким шляхом йти не можна.
Показники діяльності господарських судів у системі судової влади України є і завжди були найкращими. Правовою аксіомою в нашій країні стало те, що найбільш оперативно розглядаються спори саме у господарських судах. Система господарських судів напрацювала найкращі та найґрунтовніші акти тлумачення положень господарського та цивільного законодавства, надала ясність у питаннях співвідношення Цивільного та Господарського кодексів, по суті, виправивши огріхи законодавця. Можна нагадати, що незважаючи на численні проблеми із судовою системою, саме концентрація корпоративних справ у компетенції господарських судів попередила вакханалію із рейдерськими захопленнями підприємств у 2005-2007 рр.
Вітчизняна історія знає чимало спроб ліквідувати спеціалізоване економічне судочинство. Одеса знає, чого це варто: колись більшовики припинили діяльність першого на теренах Російської імперії Одеського комерційного суду, який понад століття з моменту його утворення (з 1807 р.) виступав потужним інфраструктурним елементом розквіту півдня України та становлення Одеси як портової столиці. Але і тоді відсутність спеціалізованих юрисдикційних органів у сфері економіки існувала недовго - у 1922 р. в СРСР були створені арбітражні комісії.
Арбітражні органи, які згодом були перетворені в Україні на арбітражні та господарські суди, напрацювали величезну практику правозастосування, завжди відзначалися оперативністю та порівняною якістю правосуддя при вирішенні справ, завдяки чому заслужили авторитет у юристів.
Отже, спеціалізоване господарське судочинство, яке в нашій країні ґрунтується на глибокому історичному корінні та має найбільшу ефективність серед інших судових органів, потребує підтримки та розвитку, а не знищення. Зокрема, давно треба законодавчо усунути суперечності у компетенції господарських та адміністративних судів, а не рушити усталені та випробувані у вітчизняних умовах інститути без жодних перспектив відновлення довіри до судочинства.
Олена Беляневич, д.ю.н., професор, головний науковий співробітник НДІ приватного права і підприємництва НАПрНУ
Забезпечення права на справедливий суд безпосередньо не зумовлене тією чи іншою моделлю судової системи, адже «уніфікованої» європейської моделі не існує. Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що побудова тієї чи іншої системи - це справа національного законодавця. І в кожній країні це питання правової традиції та правової політики.
Принцип спеціалізації судів (а не суддів) закріплений у Конституції України, тому без внесення відповідних змін до Основного Закону обговорювати проблематику спеціалізації судів можна лише в порядку наукової дискусії. При цьому хочу наголосити, що попередньо слід визначитися з обґрунтованими критеріями виділення судів у спеціалізовану юрисдикцію. Лише після цього стане зрозуміло, які суди з існуючих слід зберегти, які ліквідувати чи які створити нові суди як спеціалізовані.
На мою думку, практичної необхідності ліквідувати господарські суди немає, адже зараз вони працюють як цілісна, внутрішньо несуперечлива система, яка в переважній більшості випадків здійснює ефективний захист порушених прав та інтересів учасників господарських відносин. Якщо йдеться про довіру до судової влади, то її відновлення аж ніяк не вирішується ліквідацією системи господарських судів.
_03_03.png)
