Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Такий правовий висновок зроблено Великою Палатою ВС у справі №914/2772/16.
Пп.11 п.16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 та ст.131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Окрім того, у рішенні від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб» Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.
Так, судді Великої Палати ВС зазначили, що чітка та передбачувана вимога ст.131-2 Конституції України щодо належного представництва особи в суді є складовою частиною забезпечення ефективного захисту процесуальних прав кваліфікованою особою, функціонування системи правосуддя, відповідає гарантованому ст.59 Конституції України праву на професійну правничу допомогу.
Наведені положення не порушують суть права на касаційне оскарження, не позбавляють осіб їх права на самопредставництво, здійснюване для юридичних осіб їх органами, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством чи статутом; натомість доказів звернення з касаційною скаргою до касаційного суду в порядку здійснення самопредставництва за ч.1 ст.28 ГПК України (в редакції станом на час подання скарги) матеріали справи та заяви не містили.
З повним текстом постанови Великої Палати ВС у справі №914/2772/16 від 13.03.2018 можливо ознайомитись за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72909569 (#ОАГС_висновкиВП_ВС).
_03_03.png)
