Узагальнення фактів тиску на суддів у зв'язку зі здійсненням правосуддя та втручання у діяльність судів Одеського регіону

Головою Одеського апеляційного господарського суду ініційовано проведення аналізу фактів тиску на суди та суддів міста Одеси та Одеської області, а також випадків втручання у здійснення правосуддя, на підставі відомостей наданих судами міста та ТУ ДСА в Одеській області.

Метою узагальнення було висвітлити ситуацію, яка склалася навколо судової системи і свідчить про безпрецедентне втручання у здійснення правосуддя, вплив на суддів, відкриту неповагу до суду та посягання на незалежність судової влади і вимагає невідкладного прийняття відповідних заходів правового реагування як з боку профільних для судової гілки влади органів, так і правоохоронних органів.

Чисельні приписи міжнародних актів у сфері судочинства закріплюють положення щодо незалежності суддів. Зокрема, відповідно до Монреальської універсальної декларації про незалежність правосуддя 1983 року, судді, як особи, є вільними та зобов'язані приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-яких обмежень, впливів, спонук, примусів, загроз або втручання, прямих або непрямих, з будь-якого боку і з будь-яких причин.

Незалежність і неупередженість судових органів особливо важливі для захисту прав людини з огляду те, що реалізація всіх інших прав в першу чергу залежить від належного здійснення судочинства.

Однак, останнім часом, факти втручання у здійснення правосуддя стали чи не суспільною нормою та призводять не тільки до порушення громадського порядку, а й завдають шкоди життю та здоров’ю суддів.

Відтак, на підставі відомостей наданих судами міста Одеси, Одеської області та територіального управління ДСА в Одеській області лише з початку цього року зафіксовано понад 20 випадків блокування роботи судів, під час яких громадськими активістами та учасниками справ, судді фактично брались в заручники, під будівлями судів проводилися численні мітинги та акції протесту, на адресу суддів лунали різноманітні погрози. В порівнянні із статистичними даними минулого року (за 2016 рік зафіксовано 25 випадків), що свідчить про зростання кількості випадків блокування будівель судів.

Одеським апеляційним господарським судом неодноразово зверталась увага на чисельні міжнародні акти, висновки і рекомендації Консультативної ради європейських суддів та Комітету Міністрів Ради Європи з вимогами вжиття всіх належних заходів для забезпечення поваги, захисту і сприяння незалежності та неупередженості суддів.

У зв’язку з цим, слід нагадати про висновок Групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 23 червня 2017 року у якому ще раз підкреслено, що судді мають бути належним чином захищені від неналежного зовнішнього (наприклад, політичного) впливу та від можливих зазіхань на їхню незалежність і безпеку.

Не зважаючи на це, з кожним роком збільшується кількість фактів тиску, втручань у діяльність суддів щодо здійснення правосуддя та розширюється арсенал методів впливу, наразі це: напади на суддів з нанесенням шкоди життю і здоров'ю, взяття суддів у заручники, акції протесту, пікетування та блокування роботи судів з використанням бойових гранат, зеленки, сльозогінного газу, «коктейлів Молотова», повідомлення про мінування будівель судів, інформаційний тиск на суддів, тиск шляхом внесення відомостей до ЄРДР за ст. 375 КК України, а також тиск з боку Департаменту захисту економіки Національної поліції України з вимогами надання інформації та документів щодо певних суддів та працівників апарату суду і безпідставне складання відносно суддів протоколів про адміністративні правопорушення, пов'язаних з корупцією.

Тиск з боку громадських активістів

Факти тиску на суддів і втручання у здійснення правосуддя з боку громадських активістів мають системний характер, як під час розгляду суддями справ, так і за наслідками їх розгляду.

На превеликий жаль, кількість повідомлень суддів про здійснення психологічного та фізичного тиску активістами на суд не зменшується.

Їх зухвалі та протиправні дії все частіше призводять до завдання шкоди життю і здоров'ю суддів, порушенню громадського порядку та пошкодженню майна судів та суддів.

Одним з безпрецедентних випадків тиску «громадських активістів» на суд стали події у Ширяївському районному суді Одеської області, робота якого блокувалась двічі. Зазначене створило перешкоди для відправлення правосуддя, призвело до зриву судових засідань та дезорганізації роботи районного суду.

Так, 21 липня 2017 року, група невідомих агресивно налаштованих осіб, які назвали себе членами громадської організації «України - це ми», увірвалась до робочого кабінету судді-голови суду, фактично заблокувавши його у службовому кабінеті.

При цьому інші особи, висловлюючись нецензурною лайкою,   проявляючи ознаки агресії, вчиняли протиправні дії, а саме: обливали вікна кабінету зеленкою, кидали в вікна горіхами, виламували вікно. Занесли у будівлю суду бочки і автомобільні шини та погрожували їх підпалити.

Після проведення акції протесту, активісти знеструмили будівлю суду, відрізавши електричні дроти на вході в приміщення суду.

Через декілька днів, 26 липня 2017 року, заворушення продовжились, але носили вже більш загрозливий характер, оскільки активісти знову заблокували приміщення суду, а згодом розпочали штурм адміністративної будівлі - активісти стукали у вікна, через щілини дверей в приміщення суду напустили сльозогінний газ, кидали у будівлю суду пляшки з розпалюючою сумішю, так звані «коктейлі Молотова».

За даними фактами, слідчим управлінням Національної поліції внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за кримінальними правопорушеннями передбаченими ст. 341; ч. 1 ст. 146; ч. 1 ст. 376; ч. 1 ст. 377 КК України. Було затримано 11 громадських активістів, в тому числі лідера громадської організації «Україна – це ми», стосовно якого Приморським районним судом міста Одеси обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою протягом 60 днів, залишеного без змін Апеляційним судом Одеської області.

Слід зазначити, що стосовно суддів господарської юрисдикції, незважаючи на те, що зазначені суди розглядають комерційні спори між суб'єктами підприємницької діяльності, також чиниться значний тиск з боку громадських активістів.

Так, 7 червня 2017 року, перед початком розгляду Одеським апеляційним господарським судом апеляційних скарг у справі про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити певні дії, біля будівлі суду зібралась значна кількість невідомих осіб, які забарикадували автомобільними шинами прохід під парканом суду, влаштували пікетування адміністративної будівлі, пошкодили скляні двері залу судового засідання, а також інше майно суду, застосували газ невідомого походження, який через вибите скло потрапив до приміщень суду, внаслідок чого працівники апарату та судді обох судів зазнали ушкодження дихальних шляхів та слизової оболонки очей, були викликані карети швидкої допомоги.

Прикриваючись патріотичними гаслами, невідомі особи поводили себе агресивно, провокували працівників Національної поліції України, застосовували до них фізичну силу, газові балончики.

Крім того, невстановлені особи заблокували рух транспортних засобів по вулиці, на якій розташовані Одеський апеляційний господарський суд та Господарський суд Одеської області, при цьому запаливши автомобільні шини та фаєри.

Необхідно відмітити, що правоохоронцями по факту порушення громадського порядку було затримано двоє людей та відкрито провадження за ознаками ч. 2 ст. 296 і ст. 345 КК України.

Вчинення вищезазначених дій є відкритим нехтуванням встановленим порядком поведінки, проявом неповаги до суду та ігноруванням правом інших громадян на доступ до правосуддя.

Вище окресленим подіям, що сталися 7 червня 2017 року, передував фізичний і психологічний тиск на одного із суддів Одеського апеляційного господарського суду, який є членом колегії у зазначеній справі.

3 червня до будинку, в якому проживає суддя, разом з родиною, під’їхали невідомі особи у кількості приблизно 30 чоловік, використовуючи звукопосилювачі увімкнули гучно музику та вигукували образливі гасла на адресу судді, у зв’язку з розглядом вищевказаної справи, спонукаючи суддю до винесення конкретного рішення по справі. Такі дії тривали більше 2-ох годин, в той час у будинку знаходились дружина, син-інвалід та 12-річна онука судді, які також піддались психологічному тиску та були фактично заблоковані у власній оселі. Пізніше, в той же день, невідомі особи, заблокували двома автомобілями транспортний засіб судді, активісти по вищезазначеній справі вигукували образливі висловлювання на адресу судді, принижуючи його честь та гідність. Вночі, з 03 на 04 червня, члени сім’ї судді прокинулись від звуків розбитого скла та вийшовши на подвір’я виявили, що увесь двір будинку залитий густою кров’ю, вкритий осколками розбитого скла та пакетами з фекаліями.

Наразі наявні численні випадки навмисного завдання тілесних ушкоджень суддям шляхом облиття їх хімічної рідиною, зазвичай розчином «зеленки», яка спричиняє опіки очей та шкіри.

Потерпілими від таких зухвалих нападів з облиттям зеленкою стали 6 суддів господарського суду Одеської області та Одеського апеляційного господарського суду.

19 липня 2017 року серед білого дня перед будівлею суду скоєно зухвалий, цинічний напад. Двоє невідомих осіб облили суддю Господарського суду Одеської області спиртовою зеленкою у великій кількості, заподіявши тим самим опіки шкіри і слизової оболонки очей.

Противоправні дії невідомих осіб 15 червня 2017 року у Господарському суді Одеської області при розгляді справи завдали шкоди здоров’ю судді та учасників процесу та призвели до зриву судового засідання.

Під час надання пояснень представником позивача в ході судового засідання, невстановленою особою було використано у залі судового засідання рідину зеленого кольору (розчин діамантового зеленого), який потрапив на представника прокуратури та інших осіб присутніх у залі.

Після чого прямо в залі судових засідань був застосований газ невідомого походження, а суддя разом зі співробітниками апарату та присутніми під час розгляду справи були заблоковані в залі судових засідань у зв’язку з чим газ спричинив приступи кашлю у присутніх.

Необхідно відмітити той факт, що в діях так званих «активістів» простежується узгодженість дій, керування «принципом спільної дії», зокрема при висловлюванні незгоди з ухваленим суддею рішенням, коли «мирна» акція переростає в хуліганські дії, які порушують громадський порядок, загрожує життю і здоров’ю судді, учасників процесу, працівникам суду, пересічним громадянам.

Ще один випадок стався, 13 квітня 2017 року, в приміщенні Малиновського районного суду м. Одеси, під час розгляду кримінальної справи, активісти патріотичних організацій у кількості 30 чоловік грубо порушуючи громадський порядок, вимагали від головуючого судді заявити самовідвід. Головуючий суддя спробував розпочати судовий розгляд справи, однак у зв’язку з невиконанням агресивно налаштованими невідомими особами законних вимог головуючого припинити порушення порядку в залі судового засідання, що перешкоджало розгляду справи, вимушений був відкласти розгляд справи на іншу дату.

Не задоволені таким рішення судді активісти вигукували образливі, принизливі висловлювання на адресу судді, а потім бризнули в сторону судді спиртовим розчином діамантового зеленого, що призвело до потрапляння зазначеної речовини на обличчя, мантію та відкриті частини тіла судді. Крім того, внаслідок цих протиправних дій були пошкоджені одяг та особисті речі секретаря судового засідання, прокурора, осіб, які входили до складу варти, пошкоджено меблі, технічне обладнання залу судового засідання.

Повсякденними випадками стають зриви судових засідань, у зв’язку із протиправними діями невідомих осіб та проявами неповаги до суду та суддів.

Так, судове засідання Апеляційного суду Одеської області про продовження строку тримання під вартою підозрюваного, було зірвано невстановленими особами, що перебували у залі судового засідання, які грубо порушуючи громадський порядок, голосно вигукували звинувачення на адресу суддів щодо їхньої упередженості та вимагали самовідводу складу колегії суддів. Згодом агресивно налаштовані невідомі особи увірвалися до кабінету голови Апеляційного суду Одеської області та продовжили вимагати усунути склад суду від розгляду справи.

Крім того, 19.07.2017 судді Апеляційного суду Одеської області також відчули на собі прояви неповаги та психологічного тиску з боку невідомих осіб.

Під час перегляду ухвали за скаргою товариства на постанову про відкриття виконавчого провадження та на бездіяльність державного виконавця, невідомі особи (в кількості понад 10 осіб), під час розгляду справи поводили себе зухвало та агресивно, сперечалися з суддями, голосно кричали, не виконували розпорядження головуючого.

Тільки після залучення до участі у справі працівників поліції, колегія суддів набула можливості закінчити судовий розгляд та ухвалити судове рішення по справі.

Зазначені дії свідчать про явну зневагу до суду та встановлених правил поведінки у суді, ігнорування вимог Закону.

В цей же день, при розгляді іншої справи про повернення грошових коштів невстановлені особи після відмови у задоволенні заяви про відвід судді стали вигукувати на адресу головуючого по справі безпідставні звинувачення в упередженості та прийнятті завідомо неправосудних рішень і вимагати від колегії суддів задовольнити заяву про відвід судді, в позапроцесуальному порядку. Протиправна поведінка невідомих осіб, які були свідомо направлені на створення перешкод для здійснення правосуддя та отримання бажаного результату (задоволення заяви про відвід) призвела до зриву судового засідання.

Крім того, значна кількість судових засідань відбувається за умов психологічного тиску на суддів у вигляді проведення мітингів, акцій протесту під будівлями судів із застосуванням транспарантів, посилювачів звуку, гучної музики та голосних скандувань. Зазначені факти психологічного тиску мали місце у Одеському апеляційному господарському суді, Господарському суді Одеської області, Одеському апеляційному адміністративному суді, Одеському окружному адміністративному суді.

Неодинокими є випадки психологічного тиску з боку невідомих осіб. Так, на суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, під час судового засідання, невстановлені особи, перешкоджали здійсненню правосуддя, порушуючи порядок у залі судового засідання, заблокували виходи із залу судового засідання, чим фактично взяли суддю в заручники. Тільки після приїзду працівників правоохоронних органів, судді вдалося вийти із заблокованого залу судового засідання.

Не оминули факти вчинення психологічного тиску на суд та суддів і Одеський апеляційний адміністративний суд, у якому під час розгляду справи група осіб (приблизно 25-30 осіб) біля головного входу до суду вигукували гасла на підтримку однієї із сторін по справі, та у разі прийняття незаконного (на їх думку) судового рішення погрожували голові Одеського апеляційного адміністративного суду.

На наступне судове засідання по справі суддями вжиті заходи для забезпечення громадського порядку та залучені працівники Національної поліції України. З метою попередження вчинення протиправних дій співробітниками поліції у групи невідомих осіб, які виявили бажання бути присутніми при розгляді адміністративної справи, були вилучені декілька ножів та газовий балон.

Ще одним прикладом втручання у здійснення правосуддя є випадок, який стався у Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області, коли двоє чоловіків незгодних з прийнятим судовим рішення, демонстративно занесли побутовий кисневий балон, до приміщення суду та залишили його на підлозі кабінету судді. За даним фактом були викликані працівники Національної поліції України, які евакуювали з адміністративної будівлі суду всіх працівників та відвідувачів, на місце прибули аварійні служби (МНС, швидка допомога, газова служба) для обстеження приміщення суду.

На зазначені протиправні події негайно відреагувала Вища рада правосуддя, яка визнала дії невідомих фактом безпосереднього втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя та вирішила звернутися до Генеральної прокуратури України стосовно надання інформації про розкриття та розслідування цього злочину.

В іншому випадку під час судового розгляду справи від потерпілого на адресу судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області та одночасно на адресу комітету з питань запобігання і протидії корупції, комітету з питань правової політики та правосуддя ВРУ, САП, НАБУ, ВККС та СБУ надійшла скарга –заява. У якій потерпілий  просив ВРУ, САП, та НАБУ з метою додаткового контролю за правосуддям по кримінальному провадженню, яке розглядається, та уникнення корупції при прийняті судових рішень здійснювати додатковий контроль за винесенням рішень; НАБУ та СБУ з метою профілактики правопорушень та корупційних діянь проводити по відношенню до судді гласні та негласні оперативні заходи у порядку Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»; ВККС притягти до дисциплінарної відповідальності суддю за винесення завідомо незаконного рішення на користь обвинуваченого.  

Слід зазначити, що норми чинного законодавства не передбачають здійснення контролю за правосуддям під час розгляду справи, у тому числі і під час здійснення кримінального провадження, а також і контролю за суддею під час здійснення правосуддя, що є втручанням в професійну діяльність судді з метою його дискредитації та впливу на безсторонність суду, що заборонено законодавством та має наслідком відповідальність встановлену законом.

Також в якості яскравого прикладу факту психологічного тиску є події у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області, де тиск на суд здійснювався шляхом висловлювання погроз та образ на адресу судді, які були написані невідомими особами фарбою на фасаді будівлі суду. Крім того, ці обставини були висвітлені в місцевих засобах масової інформації та викликали певний суспільний резонанс.

З останніх фактів психологічного тиску на суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області можливо відзначити візит громадськості до суддів та направлення звернення громадської організації «Громада Затоки» з вимогами не приймати неправосудні та корупційні рішення. При цьому, надаючи оцінку вже винесеним судовим рішенням по певній справі, громадські активісти погрожували звернутися до відповідних органів з метою притягнення суддів до відповідальності за постановлення явно неправосудних та корупційних рішень.

Будь-який незаконний вплив на суддю, погрози, психологічний тиск, прояв неповаги до судді, формально спрямований на суддю як на людину, за своєю правовою природою є прямим порушенням конституційного принципу незалежності суду.

Оскільки, саме на судові органи покладено обов’язок вирішувати передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукань, тиску, погроз або прямого чи непрямого втручання з будь-якого боку і хоч би з яких причин.

Мінування

Зберігається у 2017 році і тенденція щодо збільшення кількості повідомлень про мінування будівель судів.

Починаючи з січня поточного року до судів міста Одеси та Одеської області надійшло близько 50 повідомлень про мінування будівель судів у зв’язку з чим було зірвано 520 судових засідань.

В порівнянні зі статистичними даними за 2016 рік кількість повідомлень про мінування з початку цього року зросла майже на 17%, зокрема в судах Одеси та Одеської області в 2016 році було зафіксовано понад 60 повідомлень.

Аналіз статистичних даних свідчить, що на кінець 2017 року отримаємо цифру, яка перевищуватиме минулорічні показники майже вдвічі.

У кожному випадку повідомлення про мінування будівлі суду на місце виїжджають експерти-вибухотехніки та слідчо-оперативна група Національної поліції України, які здійснюють відповідну перевірку на наявність вибухових пристроїв. Проводиться негайна евакуація присутніх у приміщенні суду, працівників та відвідувачів суду. На період проведення слідчих дій призупиняється робота суду та зриваються численні судові засідання.

За результатами перевірок всіх повідомлень про замінування не було виявлено жодних вибухових пристроїв, і робота судів була відновлена у звичайному режимі.

Внесення відомостей до ЄРДР за ст. 375 КК України

Останнім часом спостерігається і зростання кількості повідомлень суддів про факти внесення відомостей до ЄРДР за фактом скоєння злочину за ст.375 КК України («Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови»).

У Одеській області зазначений метод впливу на служителів Феміди відчули на собі судді Господарського суду Одеської області. У першому випадку кримінальне провадження за ст. 375 КК України стосовно судді було ініційовано однією із сторін у господарській справі, у зв’язку з незгодою із ухвалою про застосування заходів забезпечення позову у зазначеній справі. При цьому розгляд справи на момент порушення кримінального провадження ще не було закінчено.

Отже, ініціювання кримінального переслідування судді Господарського суду Одеської області є способом незаконного впливу на суд з використанням правоохоронних органів та свідчить про тиск на суддю та спробу протиправного втручання у правосуддя з метою домогтися винесення судового рішення на свою користь.

Це підтверджується і тим фактом, що за результатами досудового розслідування за фактом постановлення суддею Господарського суду Одеської області неправосудного рішення слідчим винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України (встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення).

Інший випадок ініціювання кримінального правопорушення за ст. 375 КК України стосовно судді Господарського суду Одеської області було здійснено стороною по справі, незгодною з винесеним рішенням, ще до моменту використання свого процесуального права на оскарження відповідного рішення в апеляційному порядку.

У зв’язку з цим, слід нагадати, що у висновку Групи експертів (GRECO) від 23 червня 2017 року звернуто увагу на таку загрозу незалежності суддів як використання прокурорами певних кримінальних правопорушень, зокрема за ст.375 КК України та рекомендовано, для забезпечення незалежності та неупередженості суддів скасувати кримінальне правопорушення передбачене ст.  375 КК України та/або, як мінімум, іншим чином забезпечити, що це та будь-яке інше положення про кримінальне правопорушення криміналізують виключно умисні порушення у сфері судочинства, а правоохоронні органи не зловживають такими нормами для неправомірного впливу та тиску на суддів.

Департамент захисту економіки Національної поліції України

Набули поширення і випадки безпідставного складання Департаментом захисту економіки Національної поліції України відносно суддів протоколів про адміністративні правопорушення, пов'язаних з корупцією,  передбачені ст.172-4 КУпАП «Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності», ст.172-6 «Порушення вимог фінансового контролю» та ст.172-7 «Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів», що свідчить про зловживання наданими цьому органу повноваженнями та про намагання впливу на судову владу з боку правоохоронних органів.  

Оскільки з положень чинного законодавства вбачається, що виключна компетенція щодо надання висновків стосовно наявності чи відсутності конфлікту інтересів в діяльності суддів належить до повноважень Ради суддів України.

Крім того, незважаючи на особливості врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, які встановлені законодавчими актами, Національна поліція своїм наказом, фактично наділила Департамент захисту економіки не властивими останньому повноваженнями у сфері перевірок професійної діяльності суддів, що є неприпустимим, адже: у вирішенні питання про вжиття заходів самостійного врегулювання конфлікту інтересів (відвід, самовідвід) рішення приймає безпосередньо суддя, в проваджені якого перебуває справа; законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися поза межами передбаченого законом процесуального контролю. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.

Що стосується повноважень в сфері фінансового контролю та боротьбі з корупцією то вони покладені в першу чергу на спеціальний державний орган – Національне агентство з питань запобігання корупції.

Факти тиску у вигляді складання протоколів про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією мали місце по відношенню до суддів   Господарського суду Одеської області, Березівського районного суду Одеської області, Овідіопольського районного суду Одеської області, Ренійського районного суду Одеської області.

Слід зазначити, що по справам про притягнення суддів до адміністративної відповідальності, які вже розглянуті у судовому порядку, було закрито адміністративне провадження за відсутністю в діях суддів складу правопорушення.

Тому, складання Департаментом захисту економіки Національної поліції України необґрунтованих протоколів про адміністративні правопорушення, з явним перевищенням своїх повноважень, є неприпустимим і необхідно розцінювати як безпосередній тиск на суддів.

Крім того, останнім часом спостерігається масові надходження запитів до судів від Департаменту захисту економіки Національної поліції України з вимогами надати інформацію та документи щодо певних осіб (суддів, працівників апарату), а також щодо фінансово-господарської діяльності судів.

При цьому, у зазначених зверненнях відсутні посилання на конкретне кримінальне провадження та конкретну справу про адміністративне правопорушення, в рамках яких підрозділ збирає докази.

Натомість, нормами Закону України та Положення про Національну поліцію України передбачено, що правоохоронний орган має право збирати докази шляхом витребування інформації, яка є предметом дослідження по конкретним кримінальним провадженням та справам про адміністративні правопорушення, в порядку регламентованому КПК України та КУпАП.

У зв’язку з чим зміст запитів зводиться лише до цитування положення законодавства, а саме: ч.2 ст.251 КУпАП, ст.ст.60; 61; 65 Закону України «Про запобігання корупції» та ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію».

Запити Департаменту щодо надання фінансових, кадрових та організаційно-розпорядчих документів судів демонструють те, що обраний спосіб отримання інформації по зазначеним у запиті правовим підставами фактично свідчить про проведення перевірки судів співробітниками Департаменту, що не передбачено чинним законодавством, та слід розцінювати як спробу органів Національної поліції ініціювати збір інформації в непередбачений законом спосіб і фактичне перетягування повноважень відповідних державних органів, уповноважених на здійснення контролюючих функцій у сфері запобігання та протидії корупції, і є порушенням вимог діючого законодавства.

Зокрема, запити про надання для ознайомлення всієї наявної інформації за останні майже 2 роки щодо всіх звільнених і працюючих суддів та працівників апарату суду (їх декларації, розпорядження (накази) про призначення, звільнення, присяги, попередження про обмеження), а також щодо фінансово-господарської діяльності суду надходили до Одеського апеляційного господарського суду, Одеського апеляційного адміністративного суду, Апеляційного суду Одеської області, інших судів регіону.

Ці факти свідчать про намагання Департаменту захисту економіки Національної поліції України встановити певний вид контролю над діяльністю судів, є формою тиску на суд та потребують відповідного реагування з боку державних органів, покликанням яких є забезпечення незалежності суддів та авторитету судової влади.

Інформаційний тиск

Непоодинокими є і факти інформаційного тиску на суд та суддів з метою висвітлення суддів в негативному світлі, викривлення інформації стосовно реальної діяльності суддів і судів.

Так, з зазначеною метою анонімними авторами було розміщено та розповсюджено у мережі Інтернет на сайтах (http://anikor.com.ua, http://ukradi-zatoku.com., kordon.org.ua, from-ua.com) інформацію негативного характеру стосовно голови та суддів Апеляційного суду Одеської області. Зазначені статті містили у собі інформацію неправдивого та образливого характеру стосовно звинувачення суддів у корупційних діяннях.

Зустрічаються випадки розповсюдження окремими громадянами недостовірної інформації в мережі Інтернет, а саме з метою створення негативної думки громадськості щодо розгляду судової справи та виставлення у негативному світлі судді Господарського суду Одеської області по справі. Так, в соціальній мережі Facebook було розповсюджено недостовірну інформацію стосовно обмеження гласності і відкритості судового процесу під час проведення судового засідання по справі. Однак, при тому, що суддею задоволено клопотання про здійснення відеозйомки під час проведення судового засідання.

Ще одним зухвалим випадком інформаційного тиску стало транслювання на місцевих телеканалах майже щогодини відеозапису з Апеляційного суду Одеської області з коментарем про те, що судді цього суду мають корупційні інтереси у кримінальному провадженні і мали намір відпустити підозрюваного з-під варти, а громадські активісти цьому перешкодили.

В іншому випадку на сторінці Інтернет видання «Комсомольська правда в Україні» (m.kp.ua/kiev/economics/5847730) було розміщено публікацію, в якій, всупереч міжнародних рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №CМ/REC(2010)12 щодо уникнення критики при коментуванні судових рішень, авторами статті надавались негативні та такі, що не відповідали дійсності, коментарі стосовно винесених суддею Приморського районного суду міста Одеси рішень.

На превеликий жаль, в більшості випадків здійснення інформаційного тиску через засоби масової інформації, судді не завжди звертаються за підтримкою і захистом до Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, суддівських об’єднань, що сприяє лише зростанню кількості таких випадків.

За підсумком здійсненого аналізу, вбачається, що зазначені факти тиску на суд і суддів, набувають все більш погрозливих, небезпечних та цинічних форм, свідчать про відкриті прояви неповаги до суду та безпосередньо посягають на незалежність судової влади, а тому не повинні залишатись непоміченими та без належного реагування правоохоронних органів, профільних для судової гілки влади органів.

Адже, незалежність суддів є невід'ємною складовою їхнього статусу, конституційним принципом організації та функціонування судів і професійної діяльності суддів. Незалежність суддів полягає передусім у їхній самостійності, непов'язаності при здійсненні правосуддя будь-якими обставинами та іншою, крім закону, волею. /Рішення Конституційного Суду України  від 01.12.2004 № 19-рп/2004/